Площа трапеції

Така вона – наук усіх цариця.

Шляхетна, мудра, добра і весела,

Її корона сонячно іскриться

У кожній школі, у містах і селах.

Ми з нею завжди – і серця співають,

Ми з нею – і сумління наше чисте.

Тож хай, немов прогресії, зростають

Ряди геометрів та алгебристів!

І знов дзвінок запрошує у клас,

У царство логіки, краси і сили.

Багато тут цікавого для нас

У зоряні хвилини ми відкрили.

О, математика!

Без неї не ступиш ні кроку,

Без неї, як в суш без води.

Її неповторні уроки

В серцях наших будуть завжди.

Манить нас знань велична висота,

Така солодка нам навчання мука,

Ми любимо усі науки, та

Найкраща – математика наука.

Розвязуєм рівняння ми щодня,

Обчислюєм охоче інтеграли,

Щоб потім, як покличе нас життя,

Свої знання Вітчизні ми віддали.

  

До різних наук ми охочі,

Вони ведуть нас до вершин.

Проникаючи в зоряні далі,

В таємниці земної кори,

Математика всіх закликає:

«Ти міркуй, фантазуй і твори».